Маузер сам очутился у него в руке, батька поспешно оттянул курок и хлобыстнул в темноту, в едва приметно подрагивающий силуэт человека, бегущего с мешком на спине.
» – i почав коренити i батька, i матiр, поперед Забрьошиних, а далi й Пiстрякових, i ввесь род iх, а далi самого Пiстряка лаяв-лаяв на всi боки, та в потилицю вигнав його з хати, i змiнив його з писарства, а намiсть цого настановив пiдписчого, хлопця, блазня, «его же, – так закiнчив Пiстряк, – не единожди за возлобiа чухрав i по лядвiям поруганiе чиних».
Кровь, клочья мяса и одежды летели в стороны, батька лупил, будто кнутом, забыв обо всём и распаляясь всё больше и больше.
Вiн був iз iхнього кола i став вiдомим спiваком, кiнозiркою, спав з найпринаднiшими у свiтi жiнками i, незважаючи на все, виявив належну повагу до свого хрещеного батька, приiхав за три тисячi миль, щоб потрапити на весiлля.