Всё об этом слове:

Значения слова ватажок

все

Словарь Ефремовой

Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

ватажок

м. местн.
Вожак, предводитель, старший в ватаге.

ватажок

— большак, выборный или наряженный от подрядчика староста артели чумаков.

Действия:

Предложения со словом ватажок

Перш нiж згорiти живцем, ватажок бунтiвникiв викрикував якiсь нiсенiтницi про Рюрикового нащадка, який начебто розiб'е загони закутих у залiзо пiвнiчних воiнiв, але водночас цiлуватиме пiд хвiст пiвденних собак.
Вiв iх ватажок iз Нового Мiста Сьерн Хельг, з роду Ерiксонiв.
Процесiю очолював досвiдчений караванний ватажок Євматiй з кiлькома помiчниками – iм належало надавати в дорозi послуги знатним купцям i прочанам, а позаду каравану йшов загiн тамплiерiв, що зголосився охороняти мандрiвникiв.
Їхнiй ватажок, австралопiтек iз одним вухом, приблизно такого самого вiку й зросту, як i Задивлений на Мiсяць, лише тендiтнiшоi статури, навiть зробив короткий набiг на територiю ворожого племенi, голосно ревучи та розмахуючи руками, щоб налякати супротивникiв i пiдтримати власну хоробрiсть.