Славко мить начеб вагаеться, i ми звертаемо на ту, що влiво, у напрямку Матiйовець (ще одну паралельну до головноi), й одразу ж починаеться горбок.
Вiз вискочив колесом на горбок i перекинувся набiк.
Коваль Йосип з Круп'ярськоi думав колись, що як допаде до цього клаптика своеi землi, то цiлуватиме ii, буде пригортатись до неi, качатись, борикатися, смiятись, плакатиме й кричатиме, та ось сидить пiд сосною i не радiе, не може радiти, бо за спиною серед рудого хвойного настилу вирiс жовтий горбок, тiльки що висипаний його власними руками.
Бо сегоне сонце паде сперше на тот горбок, а завтра май на енчий.