Хватит отсиживаться по сараям, клуням, амбарам, вдавливать диванчики, пора наступать.
Перше, що неприемно здивувало, це напiвпорожня клуня.
«Машина» – це була в нього на городi така клуня – не клуня, сам високий солом'яний дах на голих стовпах, пiд яким мiстилась розпочата та так i не закiнчена, недобудована крупорушка чи олiйниця спецiяльноi Масечиноi конструкцii.
Велика, вкрита соломою хата притулилася бiля яру, поруч з нею хлiв, ще далi, в садку, клуня – житло для горобцiв та голубiв, що воркують пiд бантиною у солом’яних кошелях.