Мовби крiзь сон побачила вона тисячi миготливих ламп на столах i на стiнах, мовби крiзь сон почула покрик привiтання iмператору, мовби крiзь сон помiтила його самого.
– раптом покрикнув услiд Мамаевi старий козак Ничипiр Кукурiк.
Сидячи на самотi бiля сумноi грубки, я чую тiльки покрик вартового бiля Бранденбурзьких ворiт та хрускiт снiгу пiд ногами людини, що своiм свистом заступае бiй годинника.
Недалечко почулися вигуки, i Яровий, повернувшись, побачив, як помiж возами та санями iхав Петро Гусак у супроводi козакiв, покрикуючи на тих, хто вештався помiж верховими.