Досить порiвняти поминки Анхiза в другiй частинi i зображення поховання та поминок убитих воiнiв у шостiй (строфи 87-93), де Еней виступае як розважний i мудрий ватажок, а троянцi – свiдомими свого обов'язку мужнiми воiнами, щоб побачити, якоi значноi еволюцii зазнав задум «Енеiди» в тривалому процесi ii написання