Тобто як перед наукою, так i перед дослiдниками завжди стоiть завдання, потреба не лише використання певних понять, як фiксованоi мовноi форми вираження сутностi окремих зв’язкiв окремих процесiв i явищ, але й постiйне поглиблення сутнiсного змiсту такоi форми, що означае цiлу низку переходiв вiд пiзнання поверховоi сутностi до сутностi бiльш глибокого порядку, проникнення у закономiрностi функцiонування та взаемодii явищ, процесiв, суб’ектiв економiчного життя на субстанцiональному рiвнi та виразу результатiв такого пiзнання у доступнiй для людини узагальненiй формi