Всё об этом слове:

Предложения со словом схожий

Изучите предложения со словом «схожий» чтобы лучше понять его смысл и способы употребления в текстах.

Вiн був схожий на тi, якi ми бачимо на вертушках в аптецi, нiчого незвичайного в них нема, а проте фотографiя зiв’ялоi квiтки – незалежно вiд того, наскiльки майстерно вона виконана, – не здавалася такою, яку можна послати людинi, в якоi щойно померла мати.
Вiн крутить педалi до Чейз-стрит, нахилившись над кермом, мов гонщик iз Гран-прi, залишаючи темний помiтний слiд на асфальтi, схожий на кров.
Однак тепло викликало справжнiй приплив кровi, i тепер незнайомець був бiльше схожий не на ходячого мерця, а на дифтерiйного хворого.
Хоч йому мае бути незручно за столом з нами, бо вiн не схожий на iнших чоловiкiв у кiмнатi – його волосся не зачесане назад, нема пiдтяжок, окулярiв у роговiй оправi, його вбрання чорне i погано сидить, вiн не прагне посмоктати та запалити сигару i, певно, нездатний замовити столик у «Кемолз», бо його активи жалюгiднi, – вiн поводиться розкуто i сидить, наче загiпнотизований сяючим шматком сушi.
Потiм опустила погляд – i пропала, розтанула, i Крокодиловi вiдкрилася будiвля в лiсi – дiм-хижа, схожий на той, у якому був офiс мiграцiйноi служби.
Суддя важко видряпався iз замету – був геть у бiлiй порошi, одфоркувався, мов загнаний битюг, покусував вуса, тамуючи лють, потамував, гадав – усе скiнчилося, та зненацька збоку вихопився молодий, схожий обличчям на тхорика, козак у синiм жупанi з позументом, лiпонув Бiлого просто в обличчя снiговою грудкою.
Стюарт лежав на пiдлозi у спальнi Фiони, i його красивий профiль, такий схожий на материн, осяювало нiчне небо за вiкном.
Добрий епископ де Берне, не такий розумний, як Франциск Сальський, багато в чому був схожий на нього, а панi де Варенс, яку вiн називав своею дочкою i яка бiльше за iнших була схожа на панi де Шанталь, могла б бути схожою на ту i в ii самотностi, якби смаки не вiдвертали ii вiд монастирського неробства.
Їй здаеться, що весь цей час земля пiд Сен-Мало трималася купи корiнням здоровенного дерева, яке росте в центрi мiста, на площi, де вона нiколи не бувала, i тепер це величезне дерево виривае Божа рука, викорчовуючи його разом iз шматками гранiту й камiння, висмикуе товстi закрутки кореня – кореня, що схожий на крону, перевернуту догори дригом i встромлену в грунт – хiба не так його описав би доктор Жефар.
Вiн мав грацiозний стан i вишуканi манери, привабливу зовнiшнiсть, привiтне обличчя i був схожий на портрети молодих сеньйорiв – прибiчникiв Лiги.

Действия:

Скачать в doc