За гнiтючих обставин ув’язнення, настирливих допитiв i тривожних очiкувань вiн протягом менш як двох мiсяцiв написав тяжко2 поезiй, що дають психологiчно яскраву картину його душевного стану, а йому самому тодi, певно, давали можливiсть охороняти свiй внутрiшнiй свiт вiд рутинноi брутальностi каземату, концентрованого вираження неволi («В неволi тяжко, хоча й волi, // Сказать по правдi, не було»)