Настоящее время | ||
| ед. ч. | мн. ч. | |
|---|---|---|
| 1 лицо | утихоми́риваюсь | утихоми́риваемся |
| 2 лицо | утихоми́риваешься | утихоми́риваетесь |
| 3 лицо | утихоми́ривается | утихоми́риваются |
Прошедшее время | |||
| ед. ч. | мн. ч. | ||
|---|---|---|---|
| м | ж | с | |
| утихоми́ривался | утихоми́ривалась | утихоми́ривалось | утихоми́ривались |
Повелительное наклонение | |
| ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|
| утихоми́ривайся | утихоми́ривайтесь |
Сослагательное наклонение | |||
| ед. ч. | мн. ч. | ||
|---|---|---|---|
| м | ж | с | |
| утихоми́ривался бы | утихоми́ривалась бы | утихоми́ривалось бы | утихоми́ривались бы |
Причастие настоящего времени | |||||
| ПАДЕЖ | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| м | ж | с | |||
| И. | утихоми́ривающийся | утихоми́ривающаяся | утихоми́ривающееся | утихоми́ривающиеся | |
| Р. | утихоми́ривающегося | утихоми́ривающейся | утихоми́ривающегося | утихоми́ривающихся | |
| Д. | утихоми́ривающемуся | утихоми́ривающейся | утихоми́ривающемуся | утихоми́ривающимся | |
| В. | неод. | утихоми́ривающийся | утихоми́ривающуюся | утихоми́ривающееся | утихоми́ривающиеся |
| одуш. | утихоми́ривающегося | утихоми́ривающуюся | утихоми́ривающееся | утихоми́ривающихся | |
| Т. | утихоми́ривающимся | утихоми́ривающейся, утихоми́ривающеюся | утихоми́ривающимся | утихоми́ривающимися | |
| П. | утихоми́ривающемся | утихоми́ривающейся | утихоми́ривающемся | утихоми́ривающихся | |
Причастие прошедшего времени | |||||
| ПАДЕЖ | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| м | ж | с | И. | утихоми́ривавшийся | утихоми́ривавшаяся | утихоми́ривавшееся | утихоми́ривавшиеся |
| Р. | утихоми́ривавшегося | утихоми́ривавшейся | утихоми́ривавшегося | утихоми́ривавшихся | |
| Д. | утихоми́ривавшемуся | утихоми́ривавшейся | утихоми́ривавшемуся | утихоми́ривавшимся | |
| В. | неод. | утихоми́ривавшийся | утихоми́ривавшуюся | утихоми́ривавшееся | утихоми́ривавшиеся |
| одуш. | утихоми́ривавшегося | утихоми́ривавшуюся | утихоми́ривавшееся | утихоми́ривавшихся | |
| Т. | утихоми́ривавшимся | утихоми́ривавшейся, утихоми́ривавшеюся | утихоми́ривавшимся | утихоми́ривавшимися | |
| П. | утихоми́ривавшемся | утихоми́ривавшейся | утихоми́ривавшемся | утихоми́ривавшихся | |
Деепричастие | |
| наст. вр. | прош. вр. |
|---|---|
| утихоми́риваясь | утихоми́ривавшись |
утихомириваться, утихомириваюсь, утихомириваешься, несовер. (разг. фам.).
1. несовер. к утихомириться.
2. страд. к утихомиривать.