Існувало повiр’я, що тому, хто довго дивився на Ненаситець, врештi-решт ввижалося таке, вiд чого мiшався розум, а ще говорили, що з водовертi часом висувалися довгi чорнi руки i хапали тих, хто необережно наблизився, i тодi жахливий регiт розлягався в безоднi.
Вiн служив колись у «Воре» за наглядача i розпочав свою дiяльнiсть з того, що вiдкрив невелику пивничку, але з часом, через протекцiю начальства, його пiдприемство поширилося, i вiн потроху знищив усiх своiх дрiбних конкурентiв у Монсу.
В такi хвилини людина все-таки настiльки свiдома дiяльностi свого iнтелекту, що може вiдчувати його могутню силу, ту силу, що дозволяе йому, вiдiрвавшись вiд його тiлесноi оболонки, розривати iз земними путами й ширяти поза часом i просторiнню.
Але Акта взяла ii за руку й повела через внутрiшнi покоi до великого триклiнiю, де мав вiдбутися бенкет, а тим часом у Лiгii темнiло в очах, шумiло вiд хвилювання у вухах i серце калатало так, що заважало дихати.