Бувало, у недiлю, пiсля обiду, прийде у шинок, та й почне теревенi точити, та все по-письменному, по-церковному.
Сыщик, видно, не исключал того, что Шляхов мог хватануть яду на месте, а сказку про шинок придумали для прикрытия.
Он ходил чистенько, не пил, не шумел, не бегал в шинок, тотчас сошелся со всею дворнею и часто молился вслух, особенно на сон грядущий.
Всунулись у шинок цигани з ведмедем – хтось таки одiмкнув дверi, – iм налили по пугаревi пiнноi й витурили в шию, а ведмедевi, що огризався, залiпили квашеним кавуном у рило й линули пiд хвоста скаженоi, було чути, як вiн ревiв i качався в березi Чортомлика, як намагалися вгамувати його цигани.